Blog

Майстер з Італії Даніела Форті здивувала світ колекцією своїх робіт під назвою «Медузи»: використовуючи унікальну техніку роботи зі склом, вона створила прозорі предмети інтер’єру. Ці фантастичні твори виглядають так, ніби це мешканці моря, що нагадують справжніх медуз.

Роботи Даніели Форті (Daniela Forti) розширюють наші уявлення про скло, до якого багато хто ставиться як до повсякденного побутового матеріалу. Художниця задіює спеціальний процес для створення приголомшливо сюрреалістичних творів напівпрозорого мистецтва, які нагадують загадкових морських істот — медуз.

Даніела Форті родом із Риму, її роботи — це вишукана тосканська традиція. З 1982 року вона живе в Chainti, де відстоює свою важкою працею зароблену репутацію майстра зі створення виробів зі скла. Її остання колекція називається Meduse — «Медуза».

Для створення своїх захоплюючих скульптур вона використовує метод glass fusion — оперативне розплавлення вже затверділих шматків скла, які зливаються разом, утворюючи нові чудові форми.

У випадку з Meduse гравітація — це «інструмент», який допомагає Форті створювати реалістичні «щупальця», які часто можна побачити в її творах.

Пропонуємо вам унікальний рецепт, який запропонував читачам Великої Епохи шеф-кухар «Вінтаж Бутік Готелю», італієць Даріо Панізі.

«Для всіх закоханих хочу запропонувати рецепт „Брауні. Гаряче серце“», — пише пан Даріо електронною поштою.

Рецепт на 7 порцій.

Склад рецепту «Брауні. Гаряче серце»

Для тіста, з якого випікаємо Брауні (тістечка круглої форми):

Пропонуємо приготувати рецепт салату з апельсинів і м’яса «Апельсинова гірка». Нам знадобляться такі продукти:

• 100 г шинки
• 100 г курячого філе
• 1 огірок (свіжий)
• 1 огірок (солоний)
• кукурудза консервована
• 100 г сиру твердого
• 5-6 маслин
• пів ріпчастої цибулини
• 1 апельсин
• майонез
• сіль і перець за смаком

Як приготувати салат «Апельсинова гірка»:

Наріжемо смужками: куряче філе, шинку, огірок і маслини. Цибулю ріпчасту пошинкуємо, замаринуємо (у воді з оцтом) на 10—15 хвилин.

На дно тарілки покладемо куряче філе, зверху — цибулю і солоний огірок, змажемо майонезом. Потім викладемо шинку і свіжий огірок, помастимо майонезом.

Наступним шаром покладемо кукурудзу консервовану і маслини, змастимо майонезом. Натремо на дрібній тертці твердий сир і посипимо салат. Апельсин розріжемо навпіл, а половинки — тоненькими півкільцями. Салат викладемо гіркою, по колу обкладемо апельсиновими півкільцями для прикраси.

Смочного!

7 марта китайские государственные СМИ процитировали нового министра иностранных дел КНР Цинь Гана, который сказал, что Китай в отношении США будет следовать принципу «мирного сосуществования». Это заявление наверняка нашептал ему (а может его хозяину Си Цзиньпину) призрак Никиты Хрущёва, так как это была советская психологическая операция, призванная усыпить бдительность США и Запада на десятилетия во время «холодной войны».

Давайте рассмотрим этот вопрос.

Предыстория

14 февраля 1956 года советский лидер Никита Сергеевич Хрущёв представил ХХ Съезду партии «Доклад ЦК КПСС». Многие международные и контролируемые Советским Союзом СМИ в то время были шокированы содержанием доклада, в котором высказывалось публичное осуждение Сталина за его преступления и злоупотребления властью. Однако в этом документе также было передано и не менее важное сообщение относительно советской внешней политики и международных отношений.

В разделе 6 «Международная позиция Советского Союза» Хрущёв подчеркнул, что главной идеологической основой советской внешней политики в будущем будет концепция Владимира Ленина о «мирном сосуществовании»: «Ленинский принцип мирного сосуществования государств с различным общественным строем всегда был и остаётся генеральной линией внешней политики нашей страны».

Как и все коммунисты, Хрущёв затем начал отрицать факты, утверждая, что СССР не экспортировал коммунизм в другие страны: «Само собой разумеется, что среди нас, коммунистов, нет сторонников капитализма. Но это не значит, что мы вмешивались или собираемся вмешиваться во внутренние дела стран, где существует капитализм». Жители Восточной Европы, а также африканских и азиатских стран на собственном горьком опыте знали, что это неправда. Одним словом, продвижение Хрущёвым марксистского эвфемизма «мирное сосуществование» было частью психологической операции, направленной на то, чтобы замаскировать истинные намерения СССР — экспорт коммунизма по всему миру.

Коммунистическая идеология коварна и полна противоречий. Это выгодно им, поскольку это облегчает произвольное изменение политики в зависимости от обстоятельств. Коммунисты всегда могут процитировать цитату Маркса, Ленина или более поздних коммунистических лидеров, чтобы оправдать свою безумную политику.

В данном случае мирное сосуществование противоречило другому принципу, называемому «антагонистические противоречия», согласно которому из-за «непримиримых различий» коммунистическое и капиталистическое общества никогда не смогут сосуществовать бок о бок, поэтому политика всех коммунистических стран должна быть враждебной и воинственной по отношению к капиталистам.

Интересно, что лидер Коммунистической партии Китая (КПК) Мао Цзэдун предпочитал принцип антагонистических противоречий мирному сосуществованию. Только ближе к концу своей жизни, в 1972 году, он умерил своё изначально воинственное отношение к капиталистическому Западу, позволив Китаю открыться для Соединённых Штатов.

«Мирное сосуществование» доминировало в советских публичных заявлениях с 1956 года и до самого распада Советского Союза. К счастью, американского президента Рональда Рейгана и многих других американцев не обманула давняя советская психологическая операция, которая маскировала поддерживаемые Советами прокси-войны по всему миру.

Перенесёмся в 2023 год

После смерти Мао последующие китайские коммунистические лидеры стремились установить мирные отношения со Штатами. Это был такой стратегический план, дабы убедить западных капиталистов помочь в модернизации Китая. Однако улыбающаяся красная маска, которую Китай демонстрировал миру, дала большую трещину в эпоху Си. В последнее время мы всё чаще видим проявление китайской воинственности и запугивания, в частности, в Южно-Китайском море и на китайско-индийской границе. Кроме того, в Китае продолжаются преследования этнических меньшинств, таких, как тибетцы и уйгуры, а также преследования христиан и последователей Фалуньгун.

Пекин подаёт противоречивые сигналы. Как упоминалось выше, государственные СМИ Китая сообщили о высказываниях министра иностранных дел Цинь Гана на пресс-конференции в риторике мирного сосуществования: «Китай всегда будет стремиться содействовать здоровому и стабильному развитию китайско-американских отношений в соответствии с принципами взаимного уважения, мирного сосуществования и беспроигрышного сотрудничества, предложенными председателем Си Цзиньпином». Глава китайского МИДа также призвал Штаты «отказаться от менталитета холодной войны». То есть, США должны отказаться от менталитета холодной войны, в то время как коммунисты возрождают эвфемизм времён холодной войны. Западу вновь предлагается принять эту концепцию, которая маскирует настоящие цели коммунистов.

Заключение

Как сообщило издание The Wall Street Journal, реальность высказываний Цинь Гана полностью согласуется с речью «нового великого кормчего», которую он произнёс 6 марта на Национальном партийном съезде в Пекине. Так, публично осуждая политику США, Си обвинил кампанию подавления Китая, которую якобы проводит Вашингтон. По словам Си, «страны Запада во главе со США реализуют против нас всестороннее сдерживание, окружение и подавление, создав беспрецедентно серьёзный вызов развитию нашей страны».

Это вовсе не слова о мирном сосуществовании. Они наполнены воинственностью и конфронтацией, и напоминают старый марксистский принцип «антагонистических противоречий».

Народно-освободительная армия Китая (НОАК) продолжает расширяться и модернизироваться. Корабли, подводные лодки, самолёты, тактические и стратегические ракеты, космические средства и так далее. На этом фоне не трудно понять, что заявления Цинь Гана и его хозяина Си Цзиньпина раскрывают реальную идеологию нынешних китайских международных отношений, в основе которой лежат «антагонистические противоречия».

В будущем можно ожидать ещё больше воинственности, запугивания и конфронтации со стороны коммунистического Китая. Это то, что делают коммунисты.

Стю Цврк (Stu Cvrk), отставной капитан ВМС США. Прослужил 30 лет. Имеет большой опыт оперативной работы на Ближнем Востоке и в западной части Тихого океана. Выпускник Военно-морской академии США. Имеет образование и опыт работы океанографа и системного аналитика.

По материалам Epoch Time 

7 березня китайські державні ЗМІ процитували нового міністра закордонних справ КНР Цинь Гана, який сказав, що Китай щодо США дотримуватиметься принципу “мирного співіснування”. Цю заяву напевно нашептав йому (а може, його господареві Сі Цзіньпіну) привид Микити Хрущова, оскільки це була радянська психологічна операція, покликана приспати пильність США і Заходу на десятиліття під час “холодної війни”.

Передісторія

14 лютого 1956 року радянський лідер Микита Сергійович Хрущов представив ХХ З’їзду партії “Доповідь ЦК КПРС”. Багато міжнародних і контрольованих Радянським Союзом ЗМІ на той час були шоковані змістом доповіді, в якій висловлювався публічний осуд Сталіна за його злочини і зловживання владою. Однак у цьому документі також було передано і не менш важливе повідомлення щодо радянської зовнішньої політики та міжнародних відносин.

У розділі 6 “Міжнародна позиція Радянського Союзу” Хрущов підкреслив, що головним ідеологічним підґрунтям радянської зовнішньої політики в майбутньому буде концепція Володимира Леніна про “мирне співіснування”: “Ленінський принцип мирного співіснування держав із різним суспільним ладом завжди був і залишається генеральною лінією зовнішньої політики нашої країни”.

Як і всі комуністи, Хрущов потім почав заперечувати факти, стверджуючи, що СРСР не експортував комунізм в інші країни: “Само собою зрозуміло, що серед нас, комуністів, немає прихильників капіталізму. Але це не означає, що ми втручалися або збираємося втручатися у внутрішні справи країн, де існує капіталізм”. Мешканці Східної Європи, а також африканських та азійських країн на власному гіркому досвіді знали, що це неправда. Одним словом, просування Хрущовим марксистського евфемізму “мирне співіснування” було частиною психологічної операції, спрямованої на те, щоб замаскувати справжні наміри СРСР — експорт комунізму по всьому світу.

Комуністична ідеологія підступна і сповнена суперечностей. Це вигідно їм, оскільки це полегшує довільну зміну політики залежно від обставин. Комуністи завжди можуть процитувати цитату Маркса, Леніна або пізніших комуністичних лідерів, щоб виправдати свою божевільну політику.

У цьому випадку мирне співіснування суперечило іншому принципу, що має назву “антагоністичні суперечності”, згідно з яким через “непримиренні відмінності” комуністичне і капіталістичне суспільства ніколи не зможуть співіснувати пліч-о-пліч, тому політика всіх комуністичних країн повинна бути ворожою та войовничою щодо капіталістів.

Цікаво, що лідер Комуністичної партії Китаю (КПК) Мао Цзедун надавав перевагу принципу антагоністичних суперечностей, а не мирному співіснуванню. Лише ближче до кінця свого життя, 1972 року, він стримав своє спочатку войовниче ставлення до капіталістичного Заходу, дозволивши Китаю відкритися для Сполучених Штатів.

“Мирне співіснування” домінувало в радянських публічних заявах з 1956 року і до самого розпаду Радянського Союзу. На щастя, американського президента Рональда Рейгана і багатьох інших американців не обдурила давня радянська психологічна операція, яка маскувала проксі-війни, що підтримувалися Радянським Союзом, по всьому світу.

Перенесемося у 2023 рік

Після смерті Мао наступні китайські комуністичні лідери прагнули встановити мирні відносини зі Штатами. Це був такий стратегічний план, щоб переконати західних капіталістів допомогти в модернізації Китаю. Однак усміхнена червона маска, яку Китай демонстрував світу, дала велику тріщину в епоху Сі. Останнім часом ми дедалі частіше бачимо прояв китайської войовничості та залякування, зокрема, у Південнокитайському морі та на китайсько-індійському кордоні. Крім того, в Китаї тривають переслідування етнічних меншин, таких, як тибетці та уйгури, а також переслідування християн і послідовників Фалуньгун.

Пекін подає суперечливі сигнали. Як згадувалося вище, державні ЗМІ Китаю повідомили про висловлювання міністра закордонних справ Цинь Гана на пресконференції в риториці мирного співіснування: “Китай завжди прагнутиме сприяти здоровому та стабільному розвитку китайсько-американських відносин відповідно до принципів взаємної поваги, мирного співіснування та безпрограшного співробітництва, запропонованих головою Сі Цзіньпіном”. Глава китайського МЗС також закликав Штати “відмовитися від менталітету холодної війни”. Тобто, США повинні відмовитися від менталітету холодної війни, тоді як комуністи відроджують евфемізм часів холодної війни. Заходу знову пропонується прийняти цю концепцію, яка маскує справжні цілі комуністів.

Висновок

Як повідомило видання The Wall Street Journal, реальність висловлювань Цинь Гана повністю узгоджується з промовою “нового великого керманича”, яку він виголосив 6 березня на Національному партійному з’їзді в Пекіні. Так, публічно засуджуючи політику США, Сі звинуватив кампанію придушення Китаю, яку нібито проводить Вашингтон. За словами Сі, “країни Заходу на чолі зі США реалізують проти нас всебічне стримування, оточення і придушення, створивши безпрецедентно серйозний виклик розвитку нашої країни”.

Це зовсім не слова про мирне співіснування. Вони наповнені войовничістю і конфронтацією, і нагадують старий марксистський принцип “антагоністичних суперечностей”.

Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) продовжує розширюватися і модернізуватися. Кораблі, підводні човни, літаки, тактичні та стратегічні ракети, космічні засоби тощо. На цьому тлі не важко зрозуміти, що заяви Цинь Гана і його господаря Сі Цзіньпіна розкривають реальну ідеологію нинішніх китайських міжнародних відносин, в основі якої лежать “антагоністичні суперечності”.

У майбутньому можна очікувати ще більше войовничості, залякування і конфронтації з боку комуністичного Китаю. Це те, що роблять комуністи.

Автор: Стю Цврк (Stu Cvrk), відставний капітан ВМС США. Прослужив 30 років. Має великий досвід оперативної роботи на Близькому Сході та в західній частині Тихого океану. Випускник Військово-морської академії США. Має освіту і досвід роботи океанографа і системного аналітика.

За матеріалами Epoch Times

Відео по темі:

По мнению аналитиков, встреча китайского лидера Си Цзиньпина с президентом России Владимиром Путиным направлена на реализацию замыслов Коммунистической партии Китая (КПК) против США.

Визит Си в Москву с 20 по 23 марта — это его первое посещение России после вторжения Путина в феврале 2022 года и пройдет на фоне того, как Пекин стал посредником в возобновлении дипломатических отношений между Ираном и Саудовской Аравией. За несколько недель до вторжения России в Украину Си и Путин объявили о партнерстве «без ограничений», и с тех пор связи между двумя странами только углублялись.

Время визита имеет решающее значение как для Си, так и для Путина, говорят эксперты.

«Я думаю, что Пекин, как и большинство других стран мира, обеспокоен тем, что конфликт может перерасти в ядерную войну, которая нанесет ущерб их собственным планам не меньше, чем кому-либо еще», — сказал Брэндон Вайхерт, американский геополитический аналитик и автор книги «Победа в космосе: как Америке остаться сверхдержавой» (Winning Space: How America Remains a Superpower).

«В то же время Пекин не возражает против того, чтобы два его крупнейших конкурента, Россия и США, пускали друг другу кровь в Европе, в то время как Китай будет свободно править в Индо-Тихоокеанском регионе», — сказал он в интервью The Epoch Times.

Мадхав Налапат, аналитик по стратегическим вопросам и заместитель председателя базирующейся в Индии Manipal Advanced Research Group, сказал, что Си и Путин встречаются в тот момент, когда война в Украине вступает в стадию, когда она может либо закончиться окончательно, либо зайти в тупик.

По мнению Фрэнка Лехбергера, китаеведа из Германии, «поспешная договоренность и тайная встреча» Си и Путина объясняется тем, что российские военные находятся на «грани краха» в Украине.

«Си Цзиньпин, который с прошлой недели является автократом Китая, очень хочет, чтобы этого не произошло, потому что военный разгром российской армии в Украине стал бы концом автократического и антизападного режима путинской России», — сказал Лехбергер в электронном письме The Epoch Times.

Налапат считает, что проигрыш России значительно ослабит позиции Китая в международном порядке. Время проведения встречи глав двух тоталитарных режимов учитывает это обстоятельство.

Хотя много говорится о предполагаемой роли Си как миротворца, эксперты заявляют, что это лишь дымовая завеса.

Вайхерт подчеркнул, что Китай уже давно оказывает России «жизненно важную поддержку».

«Администрация Байдена прекрасно знает, что китайские “техники” работают вместе с подразделениями группы Вагнер в Бахмуте, помогая им обслуживать парки беспилотников, которые китайские производители дронов продали русским», — сказал он.

Группа Вагнер приобрела более 2500 китайских беспилотников, сообщило британское СМИ Daily Mirror со ссылкой на доклад разведки Великобритании.

Налапат сказал, что введение противника в заблуждение является «стандартной процедурой» для КПК, и отметил, что режим поставляет оружие в Россию по дискретным каналам.

«Вы верите, что весь поток оружия, причем очень сложного, поступающего в Россию из Северной Кореи и Ирана, был произведен в этих двух странах?» — сказал он.

Согласно недавнему отчёту Politico со ссылкой на таможенные данные, китайские фирмы экспортировали в Москву 1000 автоматов и другое оборудование, которое может быть использовано в войне.

Например, в июне 2022 года российская фирма «Техкрим» импортировала винтовки от China North Industries Group Corporation Limited, крупного государственного оборонного подрядчика. Данные также показали, что в конце 2022 года российские компании получили 12 партий деталей для беспилотников и более 12 тонн бронежилетов из Китая через Турцию.

По словам Лехбергера, помимо Ирана и Северной Кореи, Китай также отправляет оружие в Россию через другие страны, такие как Мьянма, Сербия, Турция и Беларусь.

Эксперт считает, что КПК будет продолжать поставлять оружие в Россию еще как минимум два года, поскольку Си вынашивает планы захвата Тайваня в 2025 году и поэтому хотел бы использовать затяжной украинско-российский конфликт, чтобы ослабить США и другие западные державы.

По материалам The Epoch Times USA

На думку аналітиків, зустріч китайського лідера Сі Цзіньпіна з президентом Росії Володимиром Путіним спрямована на реалізацію задумів Комуністичної партії Китаю (КПК) проти США.

Візит Сі до Москви з 20 до 23 березня — це його перше відвідування Росії після вторгнення Путіна в лютому 2022 року і пройде на тлі того, як Пекін став посередником у відновленні дипломатичних відносин між Іраном та Саудівською Аравією. За кілька тижнів до вторгнення Росії в Україну Сі і Путін оголосили про партнерство «без обмежень», і відтоді зв’язки між двома країнами тільки поглиблювалися.

Час візиту має вирішальне значення як для Сі, так і для Путіна, кажуть експерти.

«Я думаю, що Пекін, як і більшість інших країн світу, занепокоєний тим, що конфлікт може перерости в ядерну війну, яка завдасть шкоди їхнім власним планам не менше, ніж будь-кому іншому», — сказав Брендон Вайхерт, американський геополітичний аналітик і автор книги «Перемога в космосі: як Америці залишитися наддержавою» (Winning Space: How America Remains a Superpower).

«Водночас Пекін не заперечує проти того, щоб два його найбільших конкуренти, Росія і США, пускали один одному кров у Європі, в той час як Китай буде вільно правити в Індо-Тихоокеанському регіоні», — сказав він в інтерв’ю The Epoch Times.

Мадхав Налапат, аналітик зі стратегічних питань і заступник голови Manipal Advanced Research Group, що базується в Індії, сказав, що Сі і Путін зустрічаються в той момент, коли війна в Україні вступає в стадію, коли вона може або закінчитися остаточно, або зайти в глухий кут.

На думку Френка Лехбергера, китаєзнавця з Німеччини, «поспішна домовленість і таємна зустріч» Сі і Путіна пояснюється тим, що російські військові перебувають на «межі краху» в Україні.

«Сі Цзіньпін, який з минулого тижня є автократом Китаю, дуже хоче, щоб цього не сталося, тому що військовий розгром російської армії в Україні став би кінцем автократичного й антизахідного режиму путінської Росії», — сказав Лехбергер в електронному листі The Epoch Times.

Налапат вважає, що програш Росії значно послабить позиції Китаю в міжнародному порядку. Час проведення зустрічі глав двох тоталітарних режимів враховує цю обставину.

Хоча багато говориться про передбачувану роль Сі як миротворця, експерти заявляють, що це лише димова завіса.

Вайхерт підкреслив, що Китай уже давно надає Росії «життєво важливу підтримку».

«Адміністрація Байдена прекрасно знає, що китайські “техніки” працюють разом із підрозділами групи Вагнер у Бахмуті, допомагаючи їм обслуговувати парки безпілотників, які китайські виробники дронів продали росіянам», — сказав він.

Група Вагнер придбала понад 2500 китайських безпілотників, повідомило британське ЗМІ Daily Mirror із посиланням на доповідь розвідки Великої Британії.

Налапат сказав, що введення противника в оману є «стандартною процедурою» для КПК, і зазначив, що режим постачає зброю в Росію дискретними каналами.

«Ви вірите, що весь потік зброї, до того ж дуже складної, яка надходить у Росію з Північної Кореї та Ірану, було вироблено в цих двох країнах?» — сказав він.

Згідно з нещодавнім звітом Politico з посиланням на митні дані, китайські фірми експортували в Москву 1000 автоматів та інше обладнання, яке може бути використане у війні.

Наприклад, у червні 2022 року російська фірма «Техкрим» імпортувала гвинтівки від China North Industries Group Corporation Limited, великого державного оборонного підрядника. Дані також показали, що наприкінці 2022 року російські компанії отримали 12 партій деталей для безпілотників і понад 12 тонн бронежилетів із Китаю через Туреччину.

За словами Лехбергера, крім Ірану і Північної Кореї, Китай також відправляє зброю в Росію через інші країни, як-от М’янма, Сербія, Туреччина і Білорусь.

Експерт вважає, що КПК продовжуватиме постачати зброю в Росію ще щонайменше два роки, оскільки Сі виношує плани захоплення Тайваню у 2025 році і тому хотів би використати затяжний українсько-російський конфлікт, щоб послабити США та інші західні держави.

США одобрили выделение еще 350 миллионов долларов в качестве военной помощи Украине, заявил в понедельник государственный секретарь США Энтони Блинкен, поскольку Киев наращивает свой арсенал для ожидаемого контрнаступления против российских войск.

“Этот пакет военной помощи включает в себя дополнительные боеприпасы для предоставленных США установок HIMARS и гаубиц, которые Украина использует для самообороны, а также боеприпасы для боевых машин пехоты Bradley, ракеты HARM, противотанковое оружие, речные катера и другое оборудование”, — говорится в заявлении государственного секретаря США Энтони Блинкена.

Соединенные Штаты предоставили Украине более 30 миллиардов долларов на вооружение для защиты от России, которая вторглась в страну 24 февраля 2022 года.

О последней помощи США было объявлено через несколько дней после того, как министр обороны США Ллойд Остин, советник Белого дома по национальной безопасности Джейк Салливан и председатель Объединенного комитета начальников штабов Марк Милли провели телефонный разговор со своими украинскими коллегами и заявили о своей “непоколебимой поддержке” Украины.

Президент Украины Владимир Зеленский также присоединился к концу этого разговора в пятницу, сообщил Белый дом.

Киев стремится собрать достаточное количество оружия от своих западных сторонников, среди которых наиболее значительную роль играют США, чтобы провести контрнаступление и попытаться вернуть территорию, захваченную русскими в прошлом году.

“Россия в одиночку может закончить свою войну сегодня. Пока Россия этого не сделает, мы будем едины с Украиной до тех пор, пока это потребуется”, — сказал Блинкен в понедельник.

Объявление о последнем пакете помощи от Вашингтона было сделано в тот же день, когда председатель КНР Си Цзиньпин встретился с президентом России Владимиром Путиным в Москве, чтобы продвинуть роль Пекина как потенциального миротворца в Украине.

Си стал первым лидером, встретившимся с Путиным после того, как в пятницу Международный уголовный суд (МУС) выдал ордер на арест российского лидера в связи с депортацией украинских детей в Россию.

Сполучені Штати виділяють Україні ще 350 мільйонів доларів військової допомоги, заявив у понеділок державний секретар США Ентоні Блінкен, в той час, як Київ нарощує свій арсенал для очікуваного контрнаступу проти російських військ, повідомляє Reuters.

“Цей пакет військової допомоги включає більше боєприпасів для наданих США реактивних систем залпового вогню HIMARS і гаубиць, які Україна використовує для захисту, а також боєприпаси для бойових машин піхоти Bradley, ракети HARM, протитанкову зброю, річкові катери та інше обладнання”, — йдеться у заяві Державного секретаря США Ентоні Блінкена.

Сполучені Штати надали Україні зброю на суму понад 30 мільярдів доларів для захисту від Росії, яка 24 лютого 2022 року вторглася в країну.

Про останню допомогу США було оголошено через кілька днів після того, як міністр оборони США Ллойд Остін, радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван і голова Об’єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі провели телефонну розмову зі своїми українськими колегами і заявили про свою “непохитну підтримку” України.

Президент України Володимир Зеленський також приєднався до цієї телефонної розмови в п’ятницю, повідомив Білий дім.

Київ прагне зібрати достатню кількість зброї від своїх західних прихильників, серед яких найважливішими є США, щоб розпочати контрнаступ і спробувати повернути території, захоплені росіянами минулого року.

“Тільки Росія може закінчити свою війну сьогодні. Поки Росія цього не зробить, ми будемо стояти разом з Україною стільки, скільки буде потрібно”, — заявив Блінкен у понеділок.

Оголошення про останній пакет допомоги від Вашингтона було зроблено того ж дня, коли президент Китаю Сі Цзіньпін зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві, щоб просувати роль Пекіна як потенційного миротворця в Україні.

Сі Цзіньпін став першим лідером, який зустрівся з Путіним після того, як у п’ятницю Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт російського лідера у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії.

Выдача в пятницу Международным уголовным судом (МУС) ордера на арест Владимира Путина за военные преступления в Украине является “чрезвычайно важным” решением, считает министр иностранных дел Франции Катрин Колонна.

“Это решение чрезвычайно важно, потому что оно означает, что любое лицо, ответственное за военные преступления или преступления против человечности, будет привлечено к ответственности, независимо от его статуса или ранга”, — сказала глава французской дипломатии в интервью газете Journal du Dimanche. “Отныне ни одно звено в цепи не может думать, что ему удастся избежать правосудия, и это должно заставить многих задуматься, — продолжила она, — поэтому это решение способно изменить ход событий”.

Решение МУС, расположенного в Гааге, касается “депортации” тысяч украинских детей в Россию с начала конфликта с Украиной год назад, что является военным преступлением. В то время как президент Украины Владимир Зеленский назвал это решение “историческим”, Москва назвала его “недействительным”, поскольку Россия не является членом МУС и поэтому не признает юрисдикцию суда, по словам пресс-секретаря Кремля Дмитрия Пескова.

Поддержка Францией Украины

“Франция поддерживает Суд, так же как она помогает украинской системе правосудия, направляя специализированные группы для документирования злоупотреблений или идентификации жертв”, — сказала Катрин Колонна.

Отвечая на вопрос о поставках 13 истребителей МиГ-29 Словакией и 4 истребителей Польшей, о которых было объявлено на прошлой неделе, министр иностранных дел Франции ответила, что “все, что помогает Украине, полезно”. “Страны, имеющие советское вооружение, о котором украинцы уже знают, смогли принять это решение. (…) Чтобы противостоять (российскому наступлению), Украина должна быть в состоянии противостоять теми средствами, которые доступны сейчас”, — добавила она.

Что касается будущих поставок Францией более сложных истребителей, то “в принципе, президент республики и министр вооруженных сил сказали, что табу нет”, — повторила глава французской дипломатии.